Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Яблуневі (Maloideae)
Рід: Глід (Crataegus)
Властивості глоду
• Активізує метаболічні процеси міокарду
• Нормалізує артеріальний тиск і покращує мікроциркуляцію
• Захищає серцево-судинну систему від ураження вільними радикалами
Місце проживання.
У розріджених лісах, по лісових узліссях, по берегах річок, в лісовій і лісостеповій зонах.
Поширення.
Глід криваво-червоний зростає в Сибіру і Східному Казахстані. Глід колючий в дикому вигляді зустрічається в Закарпатті. На Кавказі широко поширений глід п'ятиматочковий. На Україні заготовлюють глід український і колючий. Глоди криваво-червоний і колючий широко культивуються в полезахисних смугах, придорожніх насадженнях, парках як декоративна рослина. Розмножується насінням і поросллю.
Ліки для старого серця
Глід як засіб від сердечних недуг давно відомий лікарям гомеопатам, які називають його «ліками для старого серця». Звичайно, йдеться не лише про вік серця, а швидше про його силу і функціональну активність. Лікарські речовини, що містяться в глоді, розширюють просвіт судин серця, насичуючи його киснем і знижуючи прояви ішемії. Тому глід рекомендується при сердечних болях стискуючого характеру. Крім того він перешкоджає розвитку атеросклерозних змін, що також сприяє забезпеченню кровопостачання і живлення серця. Знижуючи збудливість нервової системи, глід дозволяє нормалізувати і сердечний ритм. Тому його можна використовувати для лікування тахікардії та аритмії. Він також сприяє пониженню артеріального тиску, у зв'язку з чим не рекомендується вживати більше стакана ягід за один раз. Інакше можуть виникнути симптоми гіпотонії: сонливість і відчуття слабкості. У плодах глоду міститься майже 10 % простих вуглеводів (в основному фруктоза), вітамін С, каротин, флавоноїди (їх більше в квітках), сапоніни, глікозиди, дубильні речовини, а в насінні - до 38 % жирного масла. Пектин, що знаходиться в плодах, сприяє виведенню з організму солей важких металів. Тому глід застосовують не лише від сердечних недуг. «Глід в'яже сильніше, ніж горобина, пригнічуючи жовч ніж всякі інші плоди», - говорив про дію глоду відомий лікар Абу Алі Ібн Сіна (980–1037). Тому в медицині Тибету глід відвіку використовувався як засіб при хворобах печінки і жовчовивідних шляхів. У народній медицині різні види глодів застосовувалися для лікування порушень нервової системи: безсоння, збудливості, нервового виснаження, епілепсії та мігрені. При лікуванні використовуються всі частини рослини: листя, квітки і плоди. Їх можна застосовувати всі разом як терпкий і закріплюючий засіб при проносах або окремо. Квітки і молоде листя добре відчищають кров, тоді як плоди в основному використовують при захворюваннях серця і судин.
Рецепти
У 2002 році чоловік переніс інфаркт, стенокардію, ішемічну хворобу серця. І ось товариш, раніше страждав такими ж захворювання серця, порадив чоловіку такий рецепт: 1 склянка сухого глоду залити 7 склянками окропу, залишити в 2-літровому термосі на цілий день (або на ніч). Потім процідити і пити 1 стакан 3 рази на день (можна для смаку додати стакан 1 чайну ложку цукру за бажанням). Порадились з лікарями - вони наш метод схвалили. Ми з чоловіком тепер заготовлює глід про запас, ходимо до лісу, сушимо в кімнаті, засипаємо вже сухі ягоди в 3-літрові банки, закриваємо капроновими кришками і зберігаємо до нового врожаю. Стан здоров'я покращився.
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Яблуневі (Maloideae)
Рід: Глід (Crataegus)
Властивості глоду
• Активізує метаболічні процеси міокарду
• Нормалізує артеріальний тиск і покращує мікроциркуляцію
• Захищає серцево-судинну систему від ураження вільними радикалами
Місце проживання.
У розріджених лісах, по лісових узліссях, по берегах річок, в лісовій і лісостеповій зонах.
Поширення.
Глід криваво-червоний зростає в Сибіру і Східному Казахстані. Глід колючий в дикому вигляді зустрічається в Закарпатті. На Кавказі широко поширений глід п'ятиматочковий. На Україні заготовлюють глід український і колючий. Глоди криваво-червоний і колючий широко культивуються в полезахисних смугах, придорожніх насадженнях, парках як декоративна рослина. Розмножується насінням і поросллю.
Ліки для старого серця
Глід як засіб від сердечних недуг давно відомий лікарям гомеопатам, які називають його «ліками для старого серця». Звичайно, йдеться не лише про вік серця, а швидше про його силу і функціональну активність. Лікарські речовини, що містяться в глоді, розширюють просвіт судин серця, насичуючи його киснем і знижуючи прояви ішемії. Тому глід рекомендується при сердечних болях стискуючого характеру. Крім того він перешкоджає розвитку атеросклерозних змін, що також сприяє забезпеченню кровопостачання і живлення серця. Знижуючи збудливість нервової системи, глід дозволяє нормалізувати і сердечний ритм. Тому його можна використовувати для лікування тахікардії та аритмії. Він також сприяє пониженню артеріального тиску, у зв'язку з чим не рекомендується вживати більше стакана ягід за один раз. Інакше можуть виникнути симптоми гіпотонії: сонливість і відчуття слабкості. У плодах глоду міститься майже 10 % простих вуглеводів (в основному фруктоза), вітамін С, каротин, флавоноїди (їх більше в квітках), сапоніни, глікозиди, дубильні речовини, а в насінні - до 38 % жирного масла. Пектин, що знаходиться в плодах, сприяє виведенню з організму солей важких металів. Тому глід застосовують не лише від сердечних недуг. «Глід в'яже сильніше, ніж горобина, пригнічуючи жовч ніж всякі інші плоди», - говорив про дію глоду відомий лікар Абу Алі Ібн Сіна (980–1037). Тому в медицині Тибету глід відвіку використовувався як засіб при хворобах печінки і жовчовивідних шляхів. У народній медицині різні види глодів застосовувалися для лікування порушень нервової системи: безсоння, збудливості, нервового виснаження, епілепсії та мігрені. При лікуванні використовуються всі частини рослини: листя, квітки і плоди. Їх можна застосовувати всі разом як терпкий і закріплюючий засіб при проносах або окремо. Квітки і молоде листя добре відчищають кров, тоді як плоди в основному використовують при захворюваннях серця і судин.
Рецепти
У 2002 році чоловік переніс інфаркт, стенокардію, ішемічну хворобу серця. І ось товариш, раніше страждав такими ж захворювання серця, порадив чоловіку такий рецепт: 1 склянка сухого глоду залити 7 склянками окропу, залишити в 2-літровому термосі на цілий день (або на ніч). Потім процідити і пити 1 стакан 3 рази на день (можна для смаку додати стакан 1 чайну ложку цукру за бажанням). Порадились з лікарями - вони наш метод схвалили. Ми з чоловіком тепер заготовлює глід про запас, ходимо до лісу, сушимо в кімнаті, засипаємо вже сухі ягоди в 3-літрові банки, закриваємо капроновими кришками і зберігаємо до нового врожаю. Стан здоров'я покращився.
Білокінь Марина ІІІ-Б курс
Блащук Андрій ІІІ-Б курс
Блащук Андрій ІІІ-Б курс
Немає коментарів:
Дописати коментар